АААА! Аж страшно згадувати, бо плакати хочеться!!!
Чого тільки коштують вогнища з вельмишановним Чудотворцем та S. V.  Пшеничним, пісні якого тепер лунають лише з комп"ютера!
А де ще можна в законний вихідний день підскочити о сьомій годині ранку в холодному поту, зі страху, щл пропустиш такий жаданий сніданок!
А де ще можна Так радіти гречаній каші з піском, після пройдених пішки кілометрів і після цього здавати залік!
А кільцювання птахів...
Еееееееееееееееееееех

Нажаль. Мають бути у Погорєлової.

Ага! А сокири з ножами хто ковтав?! А полум'я руками хто тушив?! :alkapone:  Та й взагалі одна присутність додає настрою! І нема чого тут скромнічать (вибачте за інозьомне слово)

Будь-ласка, численні компліменти на мою адресу - в книгу відгуків.

Сокири я вже давно не ковтаю - вони тяжко виходять.
Шпагоглотатєльство, це, звичайно, потішно, але все вогнище за таким заняттям не просидиш. Найпростіший (але далеко не найгірший) варіант - це гітара, на якій я не хочу вчитись грати, бо вже колись пробував. Краще не варто. Але наша пісня не про це. Наскільки я зрозумів Валеара, дана рубрика створена для емоцій (щось на кшталт рубрики Внутрішній голос в Неофіційній студентській газеті ). Цікаво, в кого що запам'яталось з практики: кому вогнище, а от Йосі (до речі, здрастє :thank_you: )пиятика. Вам я на жаль не можу відповісти взаємністю, бо Вашу цьмагу випив без Вас, яка до того ж бензином смерділа. А ні! з Вами я теж раз посидів... Але про це краще не треба.

Так і бути, повідаю народу цю повчальну історію, а то ми тут більше натяками спілкуємось, а все що цікаве - не розповідаємо (хоч так воно і має бути - про все саме цікаве завжди якось соромно люям повідати)
Значиться так... То було холодного літа 2005... Два стаційонари нормально відсиділи на Зміїних, і заїхали ми на третій. Але з ним нам не зовсім повезло, чи то дівчата на шабаші шось на чаклували (див http://www.kanevala.narod.ru/stac03.htm ), чи то Вервес (який студент) із захороненням Вовои Булочкіна перестарався, але небеса ми розлютили конкретно і вночі здійнялась буря, а підранок почали на табір сосни падати (на щастя все обійшлось). Стаційонар довелось екстрено евакуювати, залишивши кількох людей, щоб коли закінчиться непогода весь той безлад ліквідувати. Доречі непогано посиділи! І досі згадую безподобний смак згущеного молока розведеного кип'ятком і горілкою, завивання вітру і бесіди з промокшими митцями біля вогнища! Ну, думаєм, усьо стаціонар знімаємо і в заповідник! Аж тут наступного дня приїжджає зміна! Виявляється на Великій Землі вирішили табір змістити подалі від вітру і берега і продовжити стаційонарити. Ну вирішили, то стаційонарте, а ми почали речі пакувати. Аж тут до мене підходить один колега із нової зміни і каже: "З нами мав Трохимець поїхати, але оскільки він вчора на дискотєці ногу поламав, то залишайся-но ти". І я залишився, промоклий, холодний і без змінної білизни... Здається, що в перший день нового стаційонару, коли табір приходив у себе, а ми з колєгою вирішили ділом зайнятись: піти пошукати кладки куличні на спущенному ставку біля Зміїних. Нагадую, з погодою тоді було не дуже. Кладок знайшли багато, пофотаграфували, позаміряли... але ж і намерзлись як собаки дикі! Вертаємось в табір мокрі, голодні і думаємо лише про одне - була в нас пляшка перцівки! Щоб не смущати нічійого взору я її заховав у внутрішню кишеню плаща. І йду собі до намету щоб зігрітись нарешті, значиться, там, аж глип - студіозуси вишикувались в чергу за кашою до продуктової палатки. І так красіво стоять! З ложками, з мисками, що я аж замилувався і зупинився щоб це увіковічнити і на Каневалі вивісити. Достаю фотоапаріт знімаю, але при цьому пляшка з під плаща випала, чого я не помітив, що не скажеш про студентів. Я їх, значить фотографую, а в них усіх посмішка від вуха до вуха! Нічого, зато фото гарне получилось (можете подивитись http://www.kanevala.narod.ru/stac405.htm ).

Цікавий смайлик при слові "документалістика" поставили :desant:

Якщо вірити Платону, то Ідея Каневали існувала завжди. До мене ж вона прийшла восени 2005-го, а набула реальності у віртуальному світі 8 лютого 2006-го.

А как ето?

Така ідея приходить в голову багатьом, але щось і досі ні в кого нічого не получилось. Одні мої знайомі навіть дійшли до того, що викупили під Трахтемировом декілька поруч розташованих ділянок, огородили їх верболозом, притащили хоч і невелику, але цілком справжню саморобну гармату (може хто пам'ятає була така чайка "Пресвята Покрова", якою наші хлопці до Лондона дійшли - так ото звідти гармата), повистригали чуби (не для приваблення туристів - для душі), але мрії про те що до них будуть туристи їздити, а вони люльку файдачити та іноземцям політінформацію давати так і залишились мріями.
Парадокс, для туризму в Україні безліч можливостей, але ніхто не хоче вкласти стартовий капітал вкласти, щоб все те запрацювало. Самі подумайте, окрім банального Криму, та трохи менш банальних Карпат, в нас є неходжене Полісся! На Полтавщині, є чимало що подивитись, де можна було б екологічні туристичні стежки прокласти. Є в нас непогані мисливські угіддя, тіко там наші чиновники безкоштовно "відпочивають", замість того, щоб нормальні мисливці платили досить не малі гроші за право пострілу. Є можливості для екстримального туризму - при правильній обробці мізків приїжджих можна заробляти на Чорнобильській зоні (до речі, зараз, коли гра "Сталкер" тримає лідерство у світі - саме момент, тіко навряд хто ним скористається). При не таких вже й великих капіталах і за умови правильно складеної цікавої легенди туристів можна привабити у Вінницю в ставку Гітлера чи в Одесу в катакомби партизан. Все можна... Тіко, мабуть дешевше получається працювати не на приваблення туристів в Україну, в якій треба ще розвивати туристичну інфраструктуру, а на вивезення наших співгромадян туди, де це все вже налагоджено.

Так, от тіко про сакральну палатку не нада! То, можна сказати, храм переносний, а нелюди ото над ним так познущались!

Певна інформація є. Але далі не хочу розслідувати. Скажу лише, що не ті хто весь той непотріб збирав.

Запам'яталось багото чого... всьго не написати. Жаль тільки, що на стаціонар так і не з'їздили... але так хотілось))))

:aaa: