якщо вважати Росію закордонною державою, то була. давно в дитинстві, та десь перед 8 та 10 класами була, їздила до родичіс у Сочі на відпочинок. нічого цікавого немає там, окрім природи та краєвидів. а так лише хачики на вісоченні ціни. тьху на все це. все ж таки в Крими набагато краще!

Був в Пітері, Словакії два рази, та у друзів турків. Пітер реально рулить.

Як буде час домонтувати Грецію (2002 р. - околиці Салонік - гора Хортіатіс, п-в Халкідіки (без Афона), Олімп, Мецово, каньйон Вікос, Іоаніна, Афіни) - радо покажу принагідно на гуртку. Живності небагато, проте ландшафти цікаві.

Був лише один раз.
На Соловках.

Перші 5 років життя (1987-1992) прожив у Казахстані....на той час це, ще не закордон....В дитсадок ходив там...Вихователі постійно питали Маму что значит: "Шо", "Хто", "Кварта" та ін.

Отредактировано Raven_sp (2007-12-07 14:21:35)

а реально там по Киргизії дикуном з палаткою мандрувати?

Ну, до обіцянок керівництва слід ставитися математично, а будувати хатку з каменю.

Себто: мати список публікацій понад 20 штук, з них бажано хоч  10 буржуйською мовою, а 5 у журналах хоч середньоєвропейського рівня, а не в українських спеціалізованих орнітологічних. Далі - мати контакти з усією спільнотою, знайти найбільш контактних та людяних з-поміж усіх одноразових американських друзів. Сформувати свою нішу таким чином, щоб не конкурувати ні з ким. Довести англійську хо до прийнятного письмового рівня. Вкладати власні гроші у поїздки на симпозіуми прийдеться. Можливо, економлячі на пиві та книжках. Бо все зав'язане на особистих контактах та зацікавленості.

Мені пощастило, що 90% моїх колег - мого ж віку, і у них був до мене неабиякий інтерес. Особливо до середньоазійських фаун. Тому я вкладав чимало саме в експедиції. Але все одно - раніше, ніж до 32 років мені розкрутитися не вдалося.

Олексу Гумовського, котрого дехто з вас знає за Радою молодих вчених при Інституті зоології, вдалося розкрутити дуже рано -десь на п'ятому курсі він зумів вибити молодіжний екологічний грант і уже на магістерський диплом підняв стільки типового матеріалу з Копенгагена та Стокгольма, що і дорослі окодеміки стіко не бачили.

Резюме. Закордон потрібен, як вода. До цього треба прагнути. Треба дбати про фундамент для розкруток, хай там що кажуть. Особисто я люблю талановитих розкиздяїв, але недовго. Мені більше подобаються люди, які з себе розкиздяїв тільки вдають, а коли закінчуються піятики, тихенько сідають за бінокуляр. Як той же Юрко Григорович замолоду - з будь-якого бодуна...

Проте зауважу, що кафедра зоології традицій розкрутки студентів не має, та й студенти не дуже про це дбають. Крім ВВСа, практично ніхто нікуди не їздить, та й останній - не завше по зоологічній лінії.

ну гори ж не приватизують?... (маю таку надію)
а що про північ Греції? думаєте, студентський бюджет витримає таке випробування?

Вже приватизовано. Долини, де можна пасти баранів і кіз - усі приватні. Причому ледащі киргизи здають їх в оренду роботящим узбекам і таджикам-землеробам. Проте якщо прийти, засвідчити повагу акіму (старійшині), попросити у нього дозволу, попити чаю, або запросити у гості, погутарити, то можна домовитися.

Студентські бьюджети вувають найріжноманітніші. Не йдеться ж про стипендію у 150 грн? Хтось на заняття на своїх колесах їзде, а хтось має на прожер 5-7 грн на день.

Киргизія тепер стане не менш 500$ на особину (дорога, реєстрація, хабарі, їжа),  Греція, якщо поїздом і у травні - десь 500-700 євро на місяць. Але такі місця, як Олімп і ущелина Вікос того варті. Треба знайти спонсора і краще - офіційного, якийсь екологічний фонд абощо.

А от це вже момент філософський, світоглядний.

Я набираю щороку на кілька статей матеріалу на ділянці від Лук'янівки до Дурки (Фрунзе 103).

Проте, панове зоологи: прошу вас: не обмежуйте себе.
Це як з ігуанами та рибами - якщо тримати їх в маленькому тераріумі чи акваріумі - вони припиняють рости.Бути маленьким вченим чи викладачиком - тільки матеріал псувати.

Не обмежуйте свою пристрасть до пізнання.

Світ, звісно, не перевернеться, якщо ви не побуваєте в пустелі Наміб або в Берлінському чи Британському музеї. А от ваша особиста зоологічна наука програє - оскільки широких узагальнень на вузькому матеріалі не зробиш ні хріна. І взагалі - якщо вчений живе не для науки - то на хвіга він живе?

Звісно, поки не станеш чимось і не матимеш чогось важливого, що варто сказати, то - Чудотворець Вікторовіч праві - соромно їздити на симпозіуми. В зоології можна стати ЧИМОСЬ не раніше 28-30 років, вона екстенсивніша - у неї довгі польові сезони. Але треба ставати чимось - щоб їздити по світі, і їздити по світі - щоб ставати чимось.

Парадокс у тім, що реальні пацани  :as:  ці речі купляють з грошей, зекономлених на тревел грантах...

Свого дубового Garmina я отримав як довісок до середньоазійського гранту, щоб на ДНК-проби координати чііпляти. Для зоолога надзвичайно корисеа річ, особливо у поєднанні з Google World.

Навужче місце - література. Вона найдорожча, як і у середньовіччя. Тут навіть їздячи по бібліотеках бажано мати і сканера з ноутбуком. Мона і цифровиком фоткати, проте виходить так суррогатно, що потім нічим не розпізнаєш. Правда, у мене сканер ледве не чверть 90-літрового рукзака займає. Я купив його у Берліні, щоб мати змогу не ксерити, а дешево сканувати, бо там сканера у відділі не було - бідність... А тоді додому відвіз.

Все інше все ж таки - понти.

Бо там є Стас Горб, і може підкинути ідей та підтримати. І дуже правильно робить. IMHO, це в сто разів важливіше, ніж покласти свої найкращі роки на вівтар педпроцесу і алкоголізму, як це зробили найталановитіші з зоологів кайфедри.

Я на жаль з імперіалістичними хребетниками і з орнітологами не в контакті, то ж практично зарадити нічим не можу. Та й, боюся, "этого добра у них на телевидении и без вас хватает", як казала Фрекен Бок Карлсону.

Отредактировано КитВасиль (2007-12-09 09:40:23)

Не знаю. Просто здається, що сформований ЮГ стиль роботи кайфедри дається взнаки. Я його з себе видушував по краплі десятиліттями. Але й досі в мені помітно неозброєним оком і неміряне розкиздяйство, і цинізм, і брак виховання.

А з кредитно-модульною системою все пішло глибоко у дупу.

Отредактировано КитВасиль (2007-12-09 11:33:52)

КитВасиль
а всілякі-там спонсори знаходяться після довгих пошуків, особистих знайомств і блукання по нету? чи є якісь реальні ідеї? особисто мені після блукання інетом все ж здається, що простіше проявити трохи фантазії і довести "студентський бюджет" до більш пристойного рівня ніж 400$ в рік.