Міфи і легенди канівської практики

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Міфи і легенди канівської практики » Канівська практика » Чи потрібна практика в Канівському заповіднику?


Чи потрібна практика в Канівському заповіднику?

Сообщений 1 страница 30 из 40

Опрос

Чи потрібна практика в Канівському заповіднику?
1.Природа-свята. Практика лише для вузьких спеціалістів

16% - 4
2. Заповідник-недоторканий. Практика по за його межами

4% - 1
3.Потрібна. Є шкода, але користі більше.

16% - 4
4. Потрібна. Великої шкоди вона природі не завдає.

60% - 15
5. Можна й Каневі. Заповідник там не такий вже й цінний

4% - 1
6. Практика потрібна. Ось тільки викладачі там зайві.

0% - 0
7. В Канів я ще в школі їздив. Хочу в Крим, в Карпати!

0% - 0
8. Не потрібна. В Києві краще.

0% - 0
Голосов: 25

1

Оскільки в полях заповнення варіантів відповідей, занадто жорсткі вимоги до об'єму тексту, тому розшифрую значення деяких пунктів тут.

Варіант 1. Природа-свята. Практику на природі слід лише для невеликих груп студентів, подальша наукова діяльність яких цього потребує (наприклад, зоологи, ботаніки, геоморфологи). Представники інших спеціальностей (наприклад клітинні біологи, біофізики, студенти кафедри екон. та соціал. географії тощо) можуть вивчати природу по музейним фондам, книгам та науковим фільмам. Відповідно і практику можна проводити після другого курсу, коли студенти визначаться із спеціальностями.

Варіант 2. Заповідник-недоторканний. Практика на природі необхідна, проте її слід проводити по за заповідними територіями. Тут можливі три варіанти: екскурсії в межах зеленої зони Києва, далекі виїзди на природу, будівництво та утримання бази КНУ за межами Києва, але не на заповідній території.

Варіант 3. Практика в Канівському заповіднику необхідна. Звичайно, при цьому завдається певна шкода природі, проте її перевищує користь, яку отримують майбутні науковці від ознайомлення з природою на прикладі не змінених людиною територій. Окрім того, так вже склалось, що в Каневі є база та велика історія наукових досліджень (що дозволяє порівнювати сучасний стан природи з минулим).

Варіант 4. Практика в Канівському заповіднику необхідна. Правильно організований навчальний процес не може завдати великої шкоди природі. Окрім того, в Каневі є база та велика історія наукових досліджень (що дозволяє порівнювати сучасний стан природи з минулим).

Варіант 5. В Канівському заповіднику немає нічого такого особливого, що слід було б так ретельно охороняти. Тому проведення практики йому не зашкодить.

Варіанти 6, 7, 8 - і так зрозумілі.

0

2

Обрав 4 варіант. Пересічний студент не може завдати великої шкоди природі. Навікь коли їх (студенів) багато.
Адже студенти у заповіднику мешкають на невеликій території і шкодити можуть тільки там. Та вся їхня шкода елементарно прибирається віником, ганчіркою та великим баком для сміття.

0

3

а я лично за первый пункт.ну зачем, скажите на милость, тем же генетикам шариться по заповеднику, если та же дрозофила дикой формы есть на кафедре? я молчу уже о историках, которые тоже там практику проходят.им чего, книг мало? или в районе Киева нельзя в Днепре купаться?:(
на моей памяти походы первого курса в лес без преподавателей, после которых егери матерились, выгребая окурки и бутылки, а также еще кое-что,о чем во всеуслышание писать не стану, из-под кустов...нечего первому курсу там делать.к ним либо надо роту охраны приставить, чтоб никуда не влезли, либо показывать им разнообразие на пальцах(то есть по атласам, чучелам и видео- и аудиозаписям).сам на первом был когда-то и эту "кухню" усвоил.
практика в заповеднике необходима только тем, у кого непосредственно исследования с ним связаны.не иначе.
кроме всего прочего, несогласен с тем, что практика не наносит ощутимого вреда природе.только после практики на моем первом курсе (2005) практически каждый четвертый-пятый студент вез с собой какой-нибудь сувенирчик из природы, кто жука-оленя, кто бабочку, кто лягушку или жабу...список можно продолжать бесконечно. на практике 2006 нашлись любители природы, которые за практику собрали коллекции редких насекомых по 30-50 видов, причем каждый не в единственном экземпляре.сам у пары человек отобрал тогда несколько морилок.люди просто ходили по лесу, как в собственном дворе, и ловили все что ползает.обидно.что же останется через несколько лет в природе  с такими природоманами?!!!

0

4

Особисто мені з Вашого поста здалось, що Вам більше підійшов би другий варіянт. Перший був розрахований на зовсім радикальних природоохоронців, які взагалі проти того щоб сторонніх (себто сучасних дітей асфальта, оскільки деякі з них щоб виразити свою любов до природи запросто можуть нарвати оберемок рослин) допускати до природи (в усіх проявах: заповідник-не заповідник - без різниці).
Особисто я проти такого радикального підходу. Звичайно, що всі ми в тій чи іншій мірі шкодимо пророді. Нікуди не дінешся - ми порушуєм закони екології. Можна довго перераховувати: індустрія, браконьєрство, вирубка лісів. Але не забувайте, що ще ми порушуємо закони екології тим що боремось за життя хворих. Нас занадто багато і природа задіює всі можливі механізми, щоб зменшити нашу кількість. Ми з цим боремось і в черговий раз порушуємо закони екології. То питання: чи доцільна РАДИКАЛЬНА прирооохорона?
Не знаю, що за адійот віз собою жабок з Канева, а от жук-олень - це, звичайно, класика. З одного боку ЧКУ - нізя. З другого боку - яка ЧКУ їх в червні безліч імаго повзає і здихає, бо час прийшов. Згадуються слова Юрка Григорича: "Ото христопродавці з інституту зоології спочатку внесуть махаона до Червоної книги, а потім ним на Андріївському торгують!". Стосовно безхребетних, то при детальному розгляді, їх червоний список можна в кілька раз скоротити. Окрім того, дуже мало видів кузок є таких, які можна винищити елементарним колекціонуванням. Єдине слабке місце більшості дрібних тварин - знищення біотопів. Знищіть картопляні поля - знищете колорадського жука, знищете старі дуби - знищете сатурнію. А вручну, чи хімією проти безхребетних не попреш. Повертаюсь до "канівських сувенірів". Я вважаю, що екосистема не постраждає, якщо з неї вилучать десяток другий бражників та жуків оленів. Заборона їх відлову - це діло принципу, але се вже зовсім інша історія.
На книгах всього не поясниш головного - не поясниш елементів польової роботи. Канів - це не експедиційні умови, але деякі елементи польового життя він має. Це як Володимир Семенович ще співав: "если друг оказался вдруг и не друг и не враг, а так - парня в горы возьми, рискни! Пусть он в связке одной с тобой - там поймёшь кто такой".

0

5

Как "великий" беспозвоночник - согласен. :)   Сбор имаго в конце брачного периода никак не сказывается на большинстве насекомых. Жуков-оленей, кстати, ещё лет 7-8 назад можно было часто встретить в центре Киева. У нас в парке Богомольца до сих пор нередки рогачики (Dorcus parallelopipedus).
А вот застройка Феофании, Днепровских островов и Пущи-Водицы с вырубанием вековых лиственных деревьев, где живут личинки тех же рогачей - это конечно удар. Тут я полностью поддерживаю радикалов Василюка с Парникозой. Здесь нужно жёстко говорить: "Не трожь!" (Хотя в некоторых других случаях я с ними и не согласен.)
А голосовал я за третий вариант.

0

6

Я не прихильник радикальних природоохоронців, але в країні де відвертого браконьєра хоронять з почестями, як героя України такі люди (типу Борейка, Василюка, Парникози та інших) необхідні.
[Думки вголос: та якби ж то всіх "бреків" похоронили, то хай вже хоч на рік всеукраїнський траур оголошують, а то ж лише одного. це було так - ліричний відступ].
Але біолог, який не вкусив хоч трохи отих квазі-польових умов не є повноцінним біологом. Часом доводиться чути про наших ментів: шо воно таке ходить пузо набєкрень, 100 метрів пробігти не може, а ще нас охороняє. А з другого боку навіщо йому фізична підготовка? В нього є страшна зброя - рація, по якій він викличе зондеркоманду  :desant:  і все нормально. Але все рівно більшість з вас погодиться, що якщо ти працюєш в силових структурах, то можеш і не бути качком-гіпертрофом, але хоч якeсь більш-менш пристойну форму мусиш тримати. Незалежно від того чи ти спецназовець, чи диспетчер телефону 02.
Так само і з практикою. Якщо ти біолог, то можеш, як то кажуть "всюжизньзалупойвлабораториипросидеть", але вкусити польової практики біологу необхідно, щоб розуміти, що за межами раболаторії теж є біота яку можна вивчати.
Стосовно шкоди, що її, безперечно, завдають студенти, то тут ще велика проблема в дисципліні і насамперед самодисципліні. Тут ще є над чим працювати. А те що передбачене навчальним планом не думаю, що зможе нашкодити природі.

0

7

я лично говорю о том, что если мы не запретим ПОЛНОСТЬЮ такие "сувенирчики", если мы не будем следить за такими любителями природы, это будет угрожать популяризацией подобного сбора насекомых и не только их. то же самое с бабками на базаре и первоцветами. если они не будут перекупать цветы у поставщиков, у тех пропадет  рынок сбыта, и добывать первоцветы станет экономически нецелесообразно. так как сейчас мы имеем высокую популярность первоцветов как объекта дохода, имеем и варварское их уничтожение.если невозможно обеспечить необходимую охрану ценного объекта от его уничтожения, необходимо уничтожить рынок сбыта, что намного легче.то же касается и жуков.если мы сейчас не пресечем их добычу, пока еще безобидную (о чем тут уже говорили), то в дальнейшем мы будем иметь ТО  ЖЕ САМОЕ что и с подснежниками, то есть отработанный до мелочей конвейер их добычи, обработки и продажи.а в случае с некоторыми бабочками уже и имеем. задумайтесь,это ведь очевидно.неужели наши зеленые майбутние настолько слепы и недальновидны? не верю.

0

8

Ну, на мой взгляд, подснежники и жуки чуть из разных опер. Жуки остаются уделом узкого круга "свихнутых" (ведь гадость-то какая!!). Даже бабочки - это признак экстравагантности и/или достатка. А вот "цветочки" любимой - это вековечная традиция. Человек на последние 5 гривень купит этот дохленький букетик первоцветов. Поэтому и механизмы борьбы должны быть разными.

Я вовсе не отрицаю необходимость природоохраны и воспитания в студентах (биологах, как-никак!) уважительного и бережного отношения живым организмам. Действительно, сбор "козявок" как однодневных игрушек стоит пресекать. Но как это делать? Бить по рукам? Так я бы первый прятал их под кроватью! Здесь возможно только личное осознание. На каждом курсе есть такие сознательные студенты. Вот они и должны вежливо и логично объяснять это товарищам.

0

9

Каюсь, але я колись також ловив і спиртував усе, що рухалось. Проте в своє оправдання зазначу, що я вважав, що так роблять всі справжні біологи. Зараз же я вважаю, що колекціонування об'єктів природи без будь якої мети і системи (дехто ж навіть їх визначати не намагається) то не єсть добре. Я розумію, що вилучення із природи двох-трьох кузок (навіть червонокнижних) не завдасть шкоди природі. Але для чого? Для сувеніру? В мене (та і в багатьох інших) таких сувенірів багато міль поїла. Так само не шкодить природі, коли якесь дитя зловить муху і повідриває їй лапки (гадаю, що всі ж таким займались). Але знову таки для чого?
Інша справа, коли вилучення об'єктів природи проходить з певною науковою метою. Тут я згадую, що кузки незнищенні. І навіть якщо ця мета полягає в тому, щоб майбутні молекулярщикибіохімікигенетики ознайомились з різноманіттям нашої фльори та фавни. Біолог повинен в загальних рисах знати біорізноманіття своєї країни. Для ознайомлення, наприклад, з птахами їх  не треба убивати, а от безхребетним в цьому плані звичайно не повезло. Тому знищення природних об'єктів під час практики - це не ціль, а вимушена необхідність. До тогож, здається, не така вже фатальна. Інша справа, коли це відбувається просто так - щоб папі-мамі показати які в нас звірки єсть.
До речі, а що ви думаєте про вилучення фоссилій (окам'янілостей)? Таке колекціонування шкодить природі, чи ні?

0

10

Насчёт окаменелостей. Думаю, что природе, вообще-то, пофиг любое мелкое изъятие. А фоссилии можно считать не только не изъятием, но и своеобразным возвращением. Ведь недавно показано, что органический элемент окаменелостей (неизменный в земной коре) быстро теряется при обычном хранении на полке (без спецобработки). "Теряется" - (здесь) возвращается в круговорот. Точно так же, как и при добыче угля и железа. Поэтому ты, дорогой Чудотворец, только обогащаешь биосферу! Я уже не говорю о том, как ты помогаешь дождевым червям в перемешивании слоёв почвы. :)

Что же касается сборов живого материала. На мой взгляд, многих насекомых из тех, что определяются на практике можно и не убивать - ведь большинство распространённых видов определяется по заметным невооружённым глазом признакам. Содержание их живыми (как это делают в Каневе с водными насекомыми, личинками) к тому же даёт возможность оценивать кроме морфологии ещё и поведение. У меня, как у злостного вредителя-ловца беспозвоночных, никогда не поднималась рука на создание морилки. В крайнем случае, морозил бабочек и ос в морозилке. А так, меня больше увлекает общение с живыми представителями.

Относительно сувениров. Очень сложно разобраться, чем является их сбор для того или иного человека. Я, вообще, придерживаюсь того мнения, что человек, как вид биосферы, может позволить себе всё, что помогает ему жить и развиваться, за исключением того, что может причинить непоправимый вред биосфере. Есть люди (к ним отношу себя), которые не могут прожить без содержания дома беспозвоночных питомцев. На мой взгляд, эти (да, себя не похвалишь... :) ) даже более безопасны. Они со временем чувствуют некую общность с этими животными и потому вряд ли будут бездумно уничтожать их тысячами. Если в детстве я ловил всё подряд (как и дорогой Админ :) ), то уже сейчас я беру из природы только самое необходимое для своего эстетического развития. Среди таких ловцов также нередок переход на фотографирование желанных организмов.
Убийство же "двух-трёх для папы-мамы", конечно, будет раздражать и энтомолога, и природоохранника. Понятно, когда это делает ребёнок, который знакомится с этим миром (кстати, от этого тоже никуда не деться). Когда же это делает человек, начавший получать высшее образование... Но, повторюсь, пресечь это можно, лишь прививая студентам уважение к Жизни вообще и к каждому живому организму. Запреты здесь не помогут (особенно, на фоне нашего национального презрения к законам).

0

11

Майже з усім згодний, окрім того що фоссилії вдома руйнуються і повертаються в колообіг речовин. Звичайно дещо зруйнувалось, але дещо навіть дуже непогано тримається (як то шар перламутру молюску з верхньої крейди Канева. Саме шар перламутру, а не раковина. Сам по собі екземпляр не має наукової цінності, бо не визначається, але на геологів певне враження справляє).
Стосовно відлову жучків остаточно схиляюсь до думки, що якщо якийсь студент і зловить жука-оленя, то нічого страшного не станеться. Жучків багато, а таких студентів мало (1-2 на курс. 3 - це вже багато). Крім того, висока ймовірність того, що в подальшому він припинить ловити усьо підряд (як от наприклад я), але отримає певну корись від такого, хм, специфічного спілкування з природою. Або ж його хоббі стане на наукове підгрунття.
Загалом проголосувало 6 людей. І що ніхто більше не хоче пояснити свій вибір?

До речі стосовно "шкодочинності" практики. Цього року на практику їде виключно 1-й курс. І все! Наказ еректора і до того ж досить суворий. Більше того, старшим курсам не просто заборонили їздити в Канів, а скасували їм виїздну практику загалом. Бо були ідеї, що, мовляв, дайте гроші, а ми студентів на той же самий Кара Даг звозимо. Але фінансування урізали і цього року студенти будуть збирати матеріал для курсовихдипломних в Києві. Користуючись нагодою передаю привіт усім студентам зоологам та ботанікам  :bye:

0

12

Каневская практика ну очень нужна всем биологам нашего биофака. Я и 2-х курсах в частности. А то этот запрет да и вечная отмазка -- мол, денег нет..... Деньги найти всегда можно, а насчет старшекурсников на практике -- так они и так будут. Хоть кол на голове теши, а будут правдами-неправдами. НУжно как-то эту всю бюрократию и под одну гребенку..... Гады!

0

13

Вибрав 4 варіант, тому що він найгарніший. Ця практика є закалкою для всіх студентів біологів.

0

14

КитВасиль написал(а):

Інтіресно мінє: З ЯКИМИ? Обясніть, паничу, якого з українських червонокнижних метеликів можна "пхнути" на Андрієвькому узвозі чи на Бурсі у Празі?

Відповідь правильна: ЖОДНОГО! То ж і не %$здимо про це більше, бо абсурдно...

касательно бабочек. на андреевском таки видел. павлиний глаз, махаоны- одни из самых популярных объектов продажи. кроме того куча бражников. еще один момент. шпанок в каневе тоже не один первокур пытался поймать. а они, насколько мне известно, чуть ли не в красной уже.и ведь беда не в том что поймал, заспиротвал, заморил наконец. ведь отравится же, дурень...то же самое по поводу грибов. многие ищут там спорынью(не знаю только, успешно ли), мухоморы... в 2005 году где-то нашли и выкосили целую полянку конопли.после чего она неделю стояла в букетиках в столовой. кстати, там и женские растеньица были.а зная наших планокуров, нетрудно догадаться куда ушла основная зеленая масса, и почему в столовой стояли весьма ощипанные растеньица.:)

0

15

zzzander, в мене в раболаторії десь валяєцця статейка Вервеса і старшого Хрокало про добір безхребетних в ЧКУ. Якщо будете мати час і натхнення - загляньте, це пізднавально.

0

16

zzzander написал(а):

павлиний глаз

В смислі Павлиний глаз? це той, який Сонцевик Денне павиче око? Я хоч і хребетник, але наскільки я знаю,  його дохрена і трошки, і тим більше він 100 % не червонокнижний...

0

17

Познавальна статейка. Тіко кілька раз видавало помилку ЧОЧ.

0

18

Raven_sp написал(а):

В смислі Павлиний глаз? це той, який Сонцевик Денне павиче око? Я хоч і хребетник

большой ночной павлиний глаз, он был уже в Красной книге СССР

0

19

А ну так уточнюйте, що нічний...

0

20

І все ж практика в Каневі потрібна. Таке колоритне місце...
І від Києва не дуже далеко.
А діяльність студентів під час практики (суто робоча) аж ніяк не завдає шкоди заповідникові. Головне, щоб не палили вогнища з долученням до нього усякої гидоти у вигляді поліетиленових кульків, пінопласту та інших хімічних витворів людства і не творили інші речі, що шкодять заповідникові.)
І буде все гаразд.

0

21

В Каневі дуже красиво ввечері та вночі, особливо там, де тече Дніпро. Особлива енергія з'являється в цей час, загадкова і неповторна...
Я взагалі люблю пізній вечір та ніч, де б не знаходився... :)

0

22

В якому сенсі

Eugeniusz написал(а):

Особлива енергія з'являється в цей час

Вже від кількох людей (в тому числі й відвідувачів форуму) я чув про те що різних місцях Канева "струменить позитивна енергія" тоу й цікавлюсь: народ, ви це дійсно відчуваєте? Ну і як?

0

23

Чудотворецъ
Важко сказати як я відчуваю енергію. Може це повязане з моїм баченням на цей світу, але в Каневі дїйсно є багато позитивної енергетики, може Вам краще Eugeniusz розкаже він в цих справах більш просунутий ніж я.

0

24

Eugeniusz, народ просить.

0

25

Я не скажу про какую-то "особую энергию", но действительно, есть места, которые (особенно после долгой разлуки с ними) увидишь - и всё, хочется прыгать, летать, кричать "Ах!". Может, дорогой Чудотворец, у тебя немного притупилось в связи с частым посещением святынь, но у меня постоянно возникают эти чувства. Особенно на подъёме на Марьину за столовой, на самой Марьиной, на Собачке - да много где. А как закат особенный придёт (замечено, кстати, в последний или предпоследний день практики он "особенно особенный" - вот и не начни думать об "энергиях") - эх...

0

26

Чудотворецъ написал(а):

Eugeniusz, народ просить.

По просьбам трудящіхся, на прохання шановних наших слухачів і читачів...)))
Є ціла наука, що досліджує егергетику місцевості, - називається еніологія.
Взагалі, енергетику (тобто біополя) можна дослідити за допомогою такого нескладного пристрою, як рамка - це лише спіца, встановлена у спеціальний ковпачок; під час енергетичних дослідів ця спіца має рухатися. Хоча... Там має бути дві спіци - я трохи прибрехав...) Якщо обидві спіци схрещуються (під час дослідження не треба розмахувати руками, бо дані будуть схиблені) - в цьому місці сильне негативне біополе.
Ще негативна енергетика є в тих місцях, що зазнали руйнівної діяльності русла річки (напр. лівий берег Києва). Через те, що це місце було раніше затоплене, тобто знаходилось у "власності" річки, воно не є придатним для життя (або існування, в кого як):). Доречі, в районі Оболоні теж пологий рельєф, і ця частина Києва, здається, теж була затоплена Дніпром. І енергетика там теж паскудна, що й казати...
Це вже таке... Як я відчуваю?... Коли я знаходжуся у певній місцевості, я "нутром", так би мовити, відчуваю - яка тут енергія. Якщо погана - хочеться звідти піти, якщо ж позитивна - і відчуття відповідні. Всередині мене наче "вбудований" "датчик", який і фіксує енергетику. :help:
Все це складно... Те, що відбувається емпіричним шляхом, - важко пояснити. ;)

0

27

А, биополя.... Впервые слышу название "эниология", но со всей этой рамочной идеологией хорошо знаком. Всё же, на мой взгляд, до науки это знание ещё не доросло. Есть обрывочные сведения, но какой-то теоретической базы пока не просматривается. Хотя, конечно, огульно обзывать это лженаукой сложно.

Впрочем, это отдельная тема и не для этой ветки. Я лично объясняю свои Каневские впечатления и чувства сложным взаимодействием внутренних ощущений и окружающего ландшафта.

0

28

Eugeniusz
Трошки не потемі. А ти зараз використовуєш цей метод? І мені цікаво, а яка енергетика на ВДНГ?

Отредактировано Patriotofmg-42 (2007-12-04 14:51:11)

0

29

Patriotofmg-42
Чого це не по темі... Наче по темі. :(
Цей метод - ні, поки що не використовую. Але все ще попереду.)))
На ВДНГ енергетику важко визначити чітко, але, як на мене, вона тяжіє до негативної. Трошки...
Все залежить від того, по яку сторону пляшки пива все це розглядати. Жарт... :D  :bye:

0

30

Eugeniusz написал(а):

Все залежить від того, по яку сторону пляшки пива все це розглядати. Жарт...

Ну як кажуть в кожному жарті є доля пива :)

0


Вы здесь » Міфи і легенди канівської практики » Канівська практика » Чи потрібна практика в Канівському заповіднику?