Визначним місцем для киян був магазин "Українські ласощі", навпроти Оперного...тепер там м-зин косметики...Якщо ще закриють перепічку навпроти ЦУМа - то це зовсім буде капець...

Це ж нада як Вас жизнь покидала. Стосовно погоди - співчуваю. А ми он в Білу Церкву в Олександірю з'їздили. Теж неплохо.

Жив я свого часу на перехресті Сагайдачного і Ігорівської, а на розі між Ігоревською та Братською, перед відділом міліції водників потихеньку руйнувався будинок кінця ХІХ ст. І вирішили там щось побудувати, проте хтось з районного начальства вирішив, що ті руїни представляють пам'ятку архітектури, без якої Київ немислимий (похвально, якщо він сам в це вірив, але підозрюю,шо просто ціну на хабаря набивав). Після розборок постановили - сам будинок руйнувати можна, але фасад залишити. Мусили будівельники фасад залишати, а до нього за допомогою якихось там хитромудрих арматур доліпити сучасні стіни, проводити каналізації, і т.д. Коротше, "ох і набігались, ох і на....лись, розкажеш кому - не повірять". Але пам'ятку архітектури та історичне обличчя Києва врятували! Ось тіко жаль, що врятований будинок був до октября 17-го не баштою Київської фортеці і не брамою Києво-Печерської Лаври, а борделем.

В неділю гуляла по Києву, зайшла на Боречів тік, симпатичні будинки стоять напівзруйновані, служать притулком для бомжів, поряд нещодавно побудовата хатка, ще далі на Андріївському узвозі будують сучасні будинки "під давнину" (забудували до речі файне граффіті на Булгаківську тематику)... Питання: якщо так потрібно місце під офіси, чому б не відреставрувати старе? Я звичайно розумію, що це декому не вигідно, але ми здається повертаємось до 20-х - 30-х років минулого сторіччя, тільки там все руйнували за ідею, а тут за гроші.
До речі про нещодавно відкритий пам'ятник Булгакову, як він вам? Може я звичайно і помиляюся, але мені здається, що в останні роки всі пам'ятники, що встановлюють у Києві, знаходяться в сидячому положенні, мабуть, це для того, щоб фотографуватися краще було...

Тю, так Карлу Марксу скільки пам'ятників і різних там бюстиків по всьому світові, а Булгакову - це перший! Сподіваюсь, що не останній...

Вау, я також її тоді читала, хоча точніше почала за тиждень до Революції

Зате в Каневі є Акакій Акакійович Церетелі!
От що дійсно жаль, що немає в нас свого Ркацителі. А ще Мукузані та Цінандалі. А є лише МиНасцалі.

Як на мене, то нам ще є багато кого вшановувати і знову таки як намене, Булгаков далеко не перший в цьому списку. Хоча, поставити пам'ятник це не найкращий спосіб вшанування. Якщо провести аналогію з тим же Марксом, то пам'ятник завжди можна знести. Та й голуби, тай бомжі під пам'ятником, тай п'яні студенти або науковці обісцяти можуть, на цвєтмєт розікрасти можуть... Якість виконання деяких пам'ятників теж окрема тема. Чого вартий старий дідусь Шевченко (який то помер в 47 здаєцця). А заліплений пластиліном Ярослав Мудрий?! Родіна-Мать то взагалі жахіття (хоча здавалося, Батьківщина, свята річ). А пам'ятник загинувшому вилисипидисту (арка дружби народів), а пам'ятник жертвам Чорнобиля на Либідській (по іншому тих сіамських близнюків назвати не можу). Попса це все. Пам'ятники то гарна річ, але їх повинно бути чим поменше. Місто можна прикрасити архітектурою та насадженнями.
А про Михайла Опанасовича... Не подобаєцця він мені з ідеологічних міркувань, але якщо я почну цю тему розвивати, то мене модератор забанить.