Якщо вірити чуткам, то у тій місцині був підземний хімічний завод, який евакували, коли і чого, не запам"ятала. Знаю лише, що він частково затоплений

А його що за людину нерахуємо? Закрадуються думки, що може він і справді упир, як-то на аватарі зображено...

Відразу питання- всіляких окамянілостей там не зустрічали? Бо вздовж усього Середнього Подніпров'я, якщо піднімати пісок з 18-20 метрів, то там повинні всілякі окам'янілості бути. Я, наприклад, минулого року по Кончі-Заспі ударив і досить ефективно - півтори сотні зубів акул, штук п'ять зубів копитних, залишки кісток коней, щелепа кабанчика, уламок бивня мамонтеняти, щелепи пацюків, зайця та безліч кісток всілякої дрібноти.

А може його й нема того цвинтара? Якщо кажуть, що гвинтокрили - то душі загинувших танків, то може і портові крани на щось перетворюються?

Вітаю... А я всю суботу пробігав як собака бешена і нічого не виходив...

фотки запечили, є щось в них таке, що важко передати, однак шкода що це явно не прикрашає наш Дніпро

Шарм є, але в мене Київ завжди асоціюється із зеленню. Правда, зелень схоже бореться за місце під сонцем і серед залізяччя.

В нотабуці контролєр накрився. Рятував ситуацію, бо Каневала самі на ньому була.

Так судячи з фоток, цей цвинтар не маленький і повинен відносно легко знаходитись. Може трохи не там шукали?

Спасибі, не погано, от тіко акумулятори довелось кібєнізірувати, бо мені їх всунули 4 замість 8 і через два роки експлутування вони накрились (разом з контролєром). Заміна акумуляторів коштувала б 1000 грн, а контролер 600. Але я вирішив, що ремонтувати відносно стареньку нотабуку за 1600 це дуже жирно і тепер без акумуляторів сижу і працюю лиш від мережі.
Про всяк випадок! Не купуйте нічого в магазеї на Межигірській (тій, що перед секс-шопом Насолода) - вони скотиськи мені нотабук без чотирьох акумуляторів продали.
І щоб трохи плавно повернутись в тему "Цікавий Київ". В тому згаданому секс-шопі на перший погляд нічого цікавого немає - якісь бюстгалтери і стрінги з вушками. Якщо хочете відкрити для себе ще одну цікавинку Києва - пробийтесь у підвальну частину магазеї. Там є багато чого цікавого і пізнавального.
А ще там на Хоривій ми колись намагались квартиру придбати (ще коли на Оболоні трикімнатні по 15000 продавались). Там виставив якийсь брокер трикімнатну за 12000. Вирішили піти поцікавитись - шо то за диво. Хоч і не придбали, але так цікаво було! Уявіть: обкоцяний будинок у глухому дворі (на розі Межигірської і Хоривої), дерев'яні прогнилі сходи в під'їзді, квартира що продавалась була єдиною жилою квартирою, проржавілий дах, але на горищі якого, за словами брокера, можна було зробити зимовий сад. Але саме цікаве всередині. Господарка - якась бабуся, яка не вимовила жодного слова і дідусь який саме нещодавно помер (коли саме не знаю) і спочивав у себе в кімнаті в домовині. Тому в ту кімнату нам не показали. І ще трохи вражень. Звичайно, що приймаючи до уваги ціну ми були готові до необхідності капітального ремонту і тому на обдришпані стіни не звертали уваги. Але що неймовірно порадувало - це цілковита відсутність хоч якоїсь умивальні (навіть не ванни, просто чогось подібного). Замість неї - раковина на кухні і... краник над унітазом. За словаим брокера, можна ставати на унітаз і митись під тим краником. Жаль, що він це відмовився демонструвати. Одним словом Поділ - це окрема сторінка Києва!
А там же, на розі Межигірської і Хоривої отримав по морді Олесь Бузина!

Магазину там вже нема... Якийсь секонд хенд, лег чи хед....

Ах Адєсса, жемчужина у моря!
Приїхав я якось туди із своєю знайомою на конферелію. Поселяємось. Кажуть є звичайні номери по ... 5грн/доба, а є "люкси" по 25грн. Оскіки я вже був "нє пєрвий раз в Адєсє", то я підсвідомо здогадувався, що то за номер по 5 грн. І став просити "люкс". Кажуть люкси лише жіночі, відповідаю - то селіть мене із знайомою. Відразу пильний погляд кастелянші осяяв мене ренгенівським промінням і суворий голос запитав "А ви муж і жена?". На що я відповів: "Нєт, но ми разом жизнь прожили!" (хто бував в експедиціях, той зрозуміє, як можна з дівчатами спілкуватись просто, без усіляких бєзобразій). Кастелянша, нічого не второпала і таки відправила мене в номер по 5 грн. Номер виявився в блоці з китаянками (мабуть, вважалось, що п'яні науковці становлять якусь небезпеку тіко в блоці з українками, а екзотіку вони не люблять), кімната з подертими шпалерами, зато ті шпалери були 4-5 сортів (як свого часу в Арараті до ремонту). Єдина розетка виявилась вирваною із стіни і заклеєною скотчем. Коли скотч віддерли - виявилось що вона ще й не працює. Зато ліжка були з ортопедичним ефектом! Коли лягти на живіт - тіло згинається назад, а кажуть, що то для хребта корисно. Подумавши, я вирішив, що тут буде ночувати лише моя сумка і подався на нічліг в "люкс" до знайомої (там хоч один душ на весь блок був, а в мене тіко "очко" з китаянками). Попили ми чаю, лягли спати (кожен на своєму ліжку!). Вранці п'ю там же каву, а мальчик-третьокурсник, що шестерив на тій конферелії просік, що я в "люксах" спочивав і тут же постукав куди нада. Прибігла розлючена костелянша і давай змене гроші вимагати, за те що я за 5 грн в кімнаті з тумбочкою ночував. Я падаю на мороз і кажу що я тут лише останні півгодини, а вона видає : "Да что ви мнє рассказиваєтє! Я же віжу, что на етой кроваті кто-то спал!" Потім преводячи погляд на ліжко моєї знайомою резулює: "Прітом на етой спалі даже больше чм на той!". Викричавшись, сталінський птєнєц полетів у своє кубельце і тут прибіг третьокурсник, який все й організував і щоб відвести від себе стрілки тут же почав казати: " І чєго она так разозлілась? Вон в сосєднєй комнатє мальчік з двумя дєвушкамі посєлілся і нічьо!". Думаю, що ж то за мальчик такий ловкий. Виявилось Митяй І.С.! "Мальчику" тоді було років 47-48.

Круки, в смислі ворони (ті, що Корвус коракси) на Рейтарській, 9. Там у дворі будинку, в двух клітках живе три крука (олин з них: http://www.photoclub.com.ua/photo/68480/)...
Це щось на зразок круків з Лондонського Тауера (За легендою, якщо вони здохнуть, то Грейт Брітанії настане капець)...Тільки моє прохання - не кидайте їм різну хфігню...бо не приємно було дивитись на пташку з дискетою в дзьобі...

Це того стоїть...
порада: якщо будете фотографувати - не підносьте фотоапарат близько до сітки, інакше останнє, що зфотографує Ваш ф-рат буде дзьоб...

Цікаві і водночас екстремальні місця в Києві це Лісові масиви: Пуща-Водиця, Конча-Заспа, Голосієво...Мені найбільш подобається Пуща-Водиця, особливо взимку...Одразу порада не ходити одному, або когось попередити про своє перебування там, ну і мати з собою мінімум ніж...а то і я втікав, і від мене втікали...отже весело...

В Голосіївському лісі є цікаве місце, натрапив на нього випадково, коли шукали з Його Величністтю Лопарьовим гніздо яструба...Посеред лісу відгороджена площадка з лавочками з деревини, на деревах ікони, все навколо прибране...